Стріла

Рак уретри є найрідкіснішим серед усіх урологічних злоякісних новоутворень з річною захворюваністю 1-2 випадки на 1 мільйон населення. Ця патологія частіше вражає жінок (співвідношення жінки:чоловіки = 3:1) та осіб старше 60 років.

Уретра — це трубчастий орган, що транспортує сечу з сечового міхура назовні. У чоловіків довжина уретри становить 18-20 см, у жінок — лише 3-4 см, що зумовлює відмінності в клінічних проявах захворювання. З огляду на рідкість та потенційну агресивність, важливо знати, які симптоми потребують негайної уваги.

Чоловіча уретра анатомічно поділяється на передню (губчаста, головчаста частини) та задню (перетинчаста, простатична частини) частини. Жіноча уретра коротша, розташована між лобковим симфізом та передньою стінкою піхви. Ці анатомічні відмінності визначають особливості поширення пухлини та клінічних проявів.

• Плоскоклітинною карциномою (60% випадків): частіше виникає в дистальних відділах уретри.
• Перехідноклітинною карциномою (25%): в проксимальних відділах, ближче до сечового міхура.
• Аденокарциномою (15%).

Ранні симптоми та їх діагностичне значення

Найчастішим раннім симптомом раку уретри є поява крові в сечі (гематурія), що спостерігається у 75-80% пацієнтів. Гематурія може мати різний характер: від незначних прожилок крові до масивної кровотечі з утворенням згустків. Характерною особливістю є початкова гематурія, коли кров з’являється на початку сечовипускання, що свідчить про ураження дистальних відділів уретри.

Макрогематурія (видима кров у сечі) завжди потребує невідкладної урологічної консультації, оскільки може свідчити про злоякісний процес. Мікрогематурія (кров, що виявляється лише при мікроскопічному дослідженні) також має важливе діагностичне значення, особливо у осіб старшого віку.

Дизуричні розлади включають:

• Болісне сечовипускання (дизурія).
• Прискорене сечовипускання (поллакіурія).
• Імперативні позиви.
• Відчуття неповного спорожнення сечового міхура.

Біль під час сечовипускання може мати пекучий, ріжучий характер, локалізуватися в ділянці зовнішнього отвору уретри або по всій довжині сечовипускального каналу.

Ослаблення струменя сечі та утруднене сечовипускання розвиваються внаслідок механічної обструкції просвіту уретри пухлиною. Пацієнти скаржаться на необхідність натужування при сечовипусканні, переривчастий струмінь сечі, подовження акту сечовипускання. При значному звуженні просвіту може розвиватися гостра затримка сечі.

Місцеві ознаки та пальпаторні знахідки

У жінок при гінекологічному огляді може виявлятися пухлиноподібне утворення в ділянці зовнішнього отвору уретри або його деформація. Пухлина може мати вигляд поліпа, виразки, ущільнення слизової оболонки. Можливі кров’янисті виділення з уретри поза актом сечовипускання.

У чоловіків можуть пальпуватися ущільнення по ходу уретри, деформація статевого члена, зміни в ділянці зовнішнього отвору сечовипускального каналу. При локалізації пухлини в губчастій частині уретри може визначатися щільний тяж або вузол по вентральній поверхні статевого члена.

Збільшення пахових лімфатичних вузлів свідчить про регіональне метастазування та є несприятливою прогностичною ознакою. Лімфовузли мають щільну консистенцію, можуть бути рухомими або фіксованими до навколишніх тканин.

Ускладнення та прогресування захворювання

При прогресуванні раку уретри можуть розвиватися серйозні ускладнення:

• Гостра затримка сечі: виникає внаслідок повної обтурації просвіту уретри пухлиною або набряком навколишніх тканин. Це ускладнення потребує невідкладної урологічної допомоги з встановленням надлобкового дренажу сечового міхура.
• Запальні ускладнення: уретрит, цистит, пієлонефрит внаслідок порушення відтоку сечі та приєднання бактеріальної інфекції. Клінічно це проявляється лихоманкою, болем у попереку, дизуричними розладами, піурією. Можливий розвиток уросепсису з тяжким перебігом.
• Формування сечових нориць: можливе при інвазії пухлини в навколишні органи. У жінок можуть утворюватися уретро-піхвові нориці з підтіканням сечі в піхву. У чоловіків — уретро-шкірні нориці з виділенням сечі через дефекти шкіри статевого члена або промежини.

Метастатичне поширення

Рак уретри має схильність до раннього лімфогенного метастазування. Регіональними лімфатичними колекторами є пахові, тазові лімфовузли. При ураженні проксимальних відділів уретри можливе метастазування в парааортальні лімфовузли.

Віддалені метастази найчастіше виникають у легенях, печінці, кістках.

Особливості перебігу у жінок

У жінок рак уретри часто поєднується з раком піхви або вульви внаслідок спільних етіологічних факторів (ВПЛ-інфекція, хронічне запалення). Можливий мультицентричний ріст пухлини з ураженням декількох анатомічних структур одночасно.

Характерним є розвиток нетримання сечі внаслідок ураження сфінктерного апарату уретри. Пацієнтки скаржаться на підтікання сечі при кашлі, чханні, фізичному навантаженні (стресове нетримання) або імперативні позиви з нетриманням сечі.

Диспареунія (болісність при статевих контактах) може бути раннім симптомом при локалізації пухлини в дистальних відділах уретри. Біль може виникати безпосередньо під час контакту або зберігатися протягом кількох годин після нього.

Чоловічі особливості клініки

У чоловіків частіше розвиваються обструктивні симптоми внаслідок більшої довжини уретри та особливостей анатомії. Характерним є поступове ослаблення струменя сечі з переходом до краплинного сечовипускання.

Можливий розвиток пріапізму — болісної, тривалої ерекції, не пов’язаної зі статевим збудженням. Цей симптом зумовлений порушенням венозного відтоку з печеристих тіл внаслідок компресії пухлиною або запальним процесом.

Гемоспермія (кров у спермі) може бути одним з ранніх симптомів при ураженні сім’яного горбка або простатичної частини уретри. Цей симптом завжди потребує урологічного обстеження для виключення злоякісного процесу.

Принципи невідкладної діагностики

При підозрі на рак уретри необхідне невідкладне урологічне обстеження. Алгоритм діагностики включає:

1. Загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду.
2. Бактеріологічне дослідження сечі.
3. Цистоуретроскопія з біопсією підозрілих ділянок.
4. УЗД сечового міхура та органів таза дозволяє оцінити ступінь обструкції, наявність залишкової сечі, стан верхніх сечових шляхів.
5. МРТ органів таза є методом вибору для стадіювання захворювання, оцінки місцевого поширення пухлини.

Цитологічне дослідження сечі може виявити атипові клітини, але має низьку чутливість при раку уретри. Остаточний діагноз встановлюється на основі гістологічного дослідження біоптату.

Особливої уваги потребують пацієнти з факторами ризику: хронічні запальні захворювання уретри, ВПЛ-інфекція, тривала катетеризація сечового міхура в анамнезі. У цих випадках навіть незначні симптоми можуть свідчити про початкові стадії злоякісного процесу.

Рання діагностика критично важлива для прогнозу: п’ятирічна виживаність при локалізованих формах досягає 80-90%, при наявності віддалених метастазів знижується до 15-20%. Тому будь-які урологічні симптоми у осіб групи ризику потребують негайного обстеження та виключення онкологічної патології.

Чи були у вас або у ваших знайомих подібні симптоми, які викликали занепокоєння? Не зволікайте з консультацією лікаря – це може врятувати життя.